Щодо розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу

<...> договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Виходячи з цього правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладено у постанові ВП ВС від 74.00.5420 по справі № 366/129/92 (№ ь ЄДРСР 55218810, пункт 106)).

При цьому якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги. Подібний правовий висновок викладено у постанові ВП ВС від 92.23.5134 у справі № 401/3709/95 (№ ї ЄДРСР 33686620, пункт 51).

Щодо ціни продажу права вимоги

<...> сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Тобто сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від офзффч на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).

Оскільки сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу.

Щодо відступлення від гфтйиєцд висновків Верховного Суду

<...> право вимоги може бути відступлене від рчвпря особи (первісного кредитора) іншій особі (новому кредитору) на підставі договору купівлі-продажу права вимоги.

При цьому до такого договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення цивільного законодавства як про договір купівлі-продажу, так і про відступлення права вимоги.

<...> обов`язку продавця передати у власність покупця майно, в цьому випадку право вимоги, кореспондує обов`язок покупця прийняти таке майно та сплатити за нього грошову суму.

Звідси договір купівлі-продажу права вимоги вважається виконаним, коли продавець та покупець виконають свої взаємні обов`язки.

Вказані висновки застосовуються і до договору купівлі-продажу права вимоги як до складової частини договору факторингу.

У свою чергу, як зазначено вище, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Щоб встановити момент виконання договору факторингу, тобто строк дії договору, необхідно визначити строк дії окремих елементів договору факторингу: 1) договору позики або кредитного договору та 2) договору купівлі-продажу або договору застави.

<...> за договором позики та кредитним договором обов`язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов`язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором.

Таким чином, договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.

Що стосується інших елементів договору факторингу - договору купівлі-продажу права вимоги та договору застави права вимоги, то необхідно встановити момент виконання зобов`язання за договором застави, оскільки висновки щодо моменту виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу права вимоги вже викладено Великою Палатою Верховного Суду в цій постанові вище.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зобов`язання за договором факторингу вважаються виконаним в момент повернення клієнтом фактору грошових коштів, а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.

Якщо виконання зобов`язання за договором факторингу забезпечене заставою права вимоги, то у разі порушення клієнтом умов договору позики чи кредитного договору як складової частини договору факторингу зобов`язання за таким договором факторингу діють до моменту реалізації предмета застави або набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Щодо суті касаційної скарги та суті спору