Підсумовуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала про відсутність підстав для відступу від своїх попередніх висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564), стосовно підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин, судам адміністративної юрисдикції, а також констатувала, що суди попередніх інстанцій цих висновків не врахували.

Висловлюємо незгоду з ухваленим Великою Палатою рішенням з таких підстав.

Щодо юрисдикції

У постанові ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564), Велика Палата Верховного Суду відступила від ряду своїх попередніх висновків, висловлених у постанові ВП ВС від 21.09.2021 у справі № XXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 100359355), які стосуються необхідності розгляду господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство майнових спорів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство (див. пункти 61-64 постанови від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXXXX

Вважаємо обґрунтованими мотиви колегії суддів КГС ВС щодо наявності підстав для відступлення від висновків, викладених у постанові від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXXX виходячи з такого.

Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.

Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції для повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (фізичної або юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

Також висновки про необхідність концентрації всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у межах провадження у справі про банкрутство, Велика Палата Верховного Суду викладала в постанові від 18.02.2020 у справі № XXXXXXXXXX в якій виснувала, що у статті 7 КУзПБ передбачено особливості розгляду справ про банкрутство щодо розгляду в межах такого провадження всіх майнових спорів, стороною яких є боржник, господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, а також про необхідність застосування зазначеної норми як спеціального процесуального припису відповідно до статті 3 ГПК України при здійсненні судочинства в господарських судах відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Такий самий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № XXXXXXXXXXXXX

Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно висловлювала позицію про предметну юрисдикцію господарського суду у справі про банкрутство щодо розгляду майнових спорів з боржником у цивільних правовідносинах з його кредиторами.

Таким чином, не відступаючи від власних численних висновків про необхідність концентрації в провадженні у справі про банкрутство всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, та не мотивуючи підстав для такого відступу, Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564), відступила від висновків, викладених у постанові ВП ВС від 21.09.2021 у справі № XXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 100359355), які ґрунтувались на описаному вище підході.

Відтак концентрація майнових спорів у справах про банкрутство має на меті забезпечення рівних можливостей для всіх кредиторів (державних та приватних) щодо розгляду їх вимог у єдиному провадженні з включенням до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, який надає права кредиторам щодо участі у прийнятті рішень про подальші процедури банкрутства виходячи з пропорційності голосів кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Також розгляд майнових спорів щодо повернення (стягнення) до ліквідаційної маси майна, майнових прав боржника дозволить якнайшвидше формувати пасив боржника, сприятиме визначенню за участі комітету кредиторів процедур реалізації всіх його активів та можливостям контролю всіма кредиторами боржника за дотриманням ліквідатором черговості задоволення їх вимог у справі про банкрутство. Отже, ефективного захисту своїх інтересів уповноважений державою орган може досягти в господарських судах за умови розгляду спору в межах провадження у справі про банкрутство.