Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № XX ст.892)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 06.05.2014, ВВР, 2014, № XX ст.905
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2011
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2030
№ XXXXXXX від 20.10.2014, ВВР, 2015, № X ст.1
№ XXXXXXX від 15.01.2015, ВВР, 2015, № XX ст.61
№ XXXXXXX від 12.02.2015, ВВР, 2015, № XX ст.112
№ XXXXXXX від 15.09.2015, ВВР, 2015, № XX ст.417
№ XXXXXXXX від 17.03.2016, ВВР, 2016, № XX ст.167
№ XXXXXXXX від 06.12.2016, ВВР, 2017, № X ст.25
№ XXXXXXXX від 07.02.2017, ВВР, 2017, № XX ст.104
№ XXXXXXXX від 13.04.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.312
№ XXXXXXXX від 03.10.2017, ВВР, 2017, № XX ст.436
№ XXXXXXXX від 18.01.2018, ВВР, 2018, № XX ст.54
№ XXXXXXXX від 27.02.2018, ВВР, 2018, № XX ст.180
№ XXXXXXXX від 02.10.2018, ВВР, 2018, № XX ст.371
№ XXXXXXXX від 06.06.2019, ВВР, 2019, № XX ст.119}

Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

{Гаазькі конвенції 1907 року - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7}

Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Стаття 1. Правовий статус тимчасово окупованої території України

1. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

2. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № XXXXXXX від 15.09.2015}

Стаття 2. Мета Закону

1. Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.