Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № XX ст.892)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 06.05.2014, ВВР, 2014, № XX ст.905
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2011
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2030
№ XXXXXXX від 20.10.2014, ВВР, 2015, № X ст.1
№ XXXXXXX від 15.01.2015, ВВР, 2015, № XX ст.61
№ XXXXXXX від 12.02.2015, ВВР, 2015, № XX ст.112
№ XXXXXXX від 15.09.2015, ВВР, 2015, № XX ст.417
№ XXXXXXXX від 17.03.2016, ВВР, 2016, № XX ст.167
№ XXXXXXXX від 06.12.2016, ВВР, 2017, № X ст.25
№ XXXXXXXX від 07.02.2017, ВВР, 2017, № XX ст.104
№ XXXXXXXX від 13.04.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.312
№ XXXXXXXX від 03.10.2017, ВВР, 2017, № XX ст.436
№ XXXXXXXX від 18.01.2018, ВВР, 2018, № XX ст.54
№ XXXXXXXX від 27.02.2018, ВВР, 2018, № XX ст.180
№ XXXXXXXX від 02.10.2018, ВВР, 2018, № XX ст.371
№ XXXXXXXX від 06.06.2019, ВВР, 2019, № XX ст.119
№ XXXXX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № XX ст.238
№ XXXXX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № XX ст.408
№ XXXXXX від 04.03.2021, ВВР, 2021, № XX ст.203
№ XXXXXX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № XX ст.361
№ XXXXXX від 30.11.2021
№ XXXXXX від 15.03.2022
№ XXXXXX від 21.04.2022
№ XXXXXX від 16.11.2022
№ XXXXXX від 13.12.2022
№ XXXXXX від 13.12.2022}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № XXXXXX від 13.12.2022}

Верховна Рада України,

ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України,

підкреслюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною,

не визнаючи тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України,

підтверджуючи невіддільне суверенне право України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону,

керуючись Статутом Організації Об’єднаних Націй та Декларацією про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 року, Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року,

виходячи з того, що відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року та істотно порушило чинний на момент початку збройної агресії Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року,

підтверджуючи Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором від 27 січня 2015 року № XXXXXXXX а також Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" від 21 квітня 2015 року № XXXXXXXX Заяву Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № XXXXXXX Заяву Верховної Ради України у зв’язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № XXXXXXX