Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № XX ст.892)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 06.05.2014, ВВР, 2014, № XX ст.905
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2011
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2030
№ XXXXXXX від 20.10.2014, ВВР, 2015, № X ст.1
№ XXXXXXX від 15.01.2015, ВВР, 2015, № XX ст.61
№ XXXXXXX від 12.02.2015, ВВР, 2015, № XX ст.112
№ XXXXXXX від 15.09.2015, ВВР, 2015, № XX ст.417
№ XXXXXXXX від 17.03.2016, ВВР, 2016, № XX ст.167
№ XXXXXXXX від 06.12.2016, ВВР, 2017, № X ст.25
№ XXXXXXXX від 07.02.2017, ВВР, 2017, № XX ст.104
№ XXXXXXXX від 13.04.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.312
№ XXXXXXXX від 03.10.2017, ВВР, 2017, № XX ст.436
№ XXXXXXXX від 18.01.2018, ВВР, 2018, № XX ст.54
№ XXXXXXXX від 27.02.2018, ВВР, 2018, № XX ст.180
№ XXXXXXXX від 02.10.2018, ВВР, 2018, № XX ст.371
№ XXXXXXXX від 06.06.2019, ВВР, 2019, № XX ст.119
№ XXXXX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № XX ст.238
№ XXXXX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № XX ст.408
№ XXXXXX від 04.03.2021, ВВР, 2021, № XX ст.203
№ XXXXXX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № XX ст.361
№ XXXXXX від 15.03.2022}

Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

{Гаазькі конвенції 1907 року - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7}

Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Стаття 1. Правовий статус тимчасово окупованої території України

1. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № XXXXXX від 01.07.2021}

2. Датою початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є 20 лютого 2014 року.

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № XXXXXXX від 15.09.2015; в редакції Закону № XXXXXX від 01.07.2021}

3. Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.