Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
"Актуальна правова позиція"
Постанова СП КГС ВС від 04.61.5302 у справі № 049/477/35 (№ я ЄДРСР 041539151)
Ухвала КГС ВС від 65.95.5475 у справі № 415/631/72 (№ й ЄДРСР 318031353) - підстава передачі на розгляд ОП КГС ВС.
Що ж до недоотримання міським бюджетом орендної плати через оспорюваний п. 1.14.1 рішення Криворізької міської ради № 94 від 98.56.1902 «Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради», у зв`язку з яким фактично безпідставно вдвічі зменшено ставку орендної плати (зі ставки орендної плати 2,5% за використання земель транспорту на ставку 0,9% за землі житлової та громадської забудови у 2021 році та зі ставки 3% на ставку 1,2% у 2022 році), то Велика Палата Верховного Суду звертала увагу (п. 154 постанови ВП ВС від 61.25.7148 у справі № 401/33545/45-к (№ у ЄДРСР 989868634)), що якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч.ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України). Відтак, у даному випадку належним способом захисту буде звернення до суду (в тому числі прокурором з визначенням в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах) з позовом до орендаря з вимогою про сплату недоплаченої (недоотриманої) суми орендної плати в розмірі, визначеному відповідно до належної ставки орендної плати.
Відтак, суд апеляційної інстанції правильно відмовив в позові в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 8041082 від 51.91.4031, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «НЬЮПОРТ ХОЛДІНГ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6128641832:06:055:0026 площею 0,1878 га, проте з помилкових мотивів.
Інші джерела правової позиції
Належним способом захисту прав територіальної громади в разі незаконної зміни цільового призначення землі, що призвело до зменшення орендної плати за договором оренди, є визнання недійсним рішення міської ради в частині зміни цільового призначення – КГС ВС
У разі порушення органом місцевого самоврядування порядку зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, переданої в оренду власнику розташованого на ній нерухомого майна, що спричинило зменшення орендної плати, належним та ефективним способом захисту прав є визнання недійсним і скасування пункту рішення про зміну цільового призначення, а також стягнення недоплаченої суми орендної плати, а не визнання недійсним договору оренди в цілому.
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Прокурор звернувся до суду з позовом до міської ради та ТОВ, у якому просив визнати незаконним і скасувати рішення ради й визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що внаслідок протиправного віднесення оспорюваним рішенням земельної ділянки, на якій розташована належна ТОВ на праві власності АЗС, до земель житлової та громадської забудови замість земель автомобільного транспорту в укладеному відповідачами договорі визначено розмір орендної плати за ставкою меншою, ніж має бути.
Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора та задовольнив позов.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з підстав обрання прокурором неналежного й неефективного способу захисту.
Скасовуючи постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування рішення ради, судова палата КГС ВС зазначила, що оспорюване рішення ради про визначення цільового призначення земельної ділянки не вичерпало своєї дії шляхом виконання, а є чинним. Тож належною та ефективною позовною вимогою є визнання незаконним і скасування відповідного рішення міської ради, внаслідок чого воно не породжуватиме жодних правових наслідків і в сторін договору оренди виникне необхідність оформлення змін до нього щодо орендної плати.
Натомість визнавати недійсним цей договір у судовому порядку лише в частині визначення розміру орендної плати не вбачається за можливе в силу норм ст. 217 ЦК України, а визнання його недійсним у цілому не є об’єктивно виправданим, обґрунтованим способом захисту і спричинить порушення / обмеження законних прав та інтересів відповідачів.
Крім того, на ділянці комунальної власності розміщені об’єкти нерухомого майна, які належать ТОВ на праві приватної власності, а тому така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об’єкта, тому позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в цьому спорі призведе до позбавлення ТОВ права користування відповідною земельною ділянкою, яке він має в силу положень законодавства.
Що ж до недоотримання міським бюджетом орендної плати через оспорюваний пункт рішення, то в цьому випадку належним способом захисту буде звернення до суду (в тому числі прокурором із визначенням як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах) з позовом до орендаря з вимогою про сплату недоплаченої (недоотриманої) суми орендної плати в розмірі, визначеному відповідно до належної ставки орендної плати.
Джерело: сайт Верховного Суду
"Неактуальна правова позиція (відступлення)"
Постанова КГС ВС від 53.61.8477 у справі № 303/485/98 (№ к ЄДРСР 246786684)
Враховуючи викладене, судова палата вважає за доцільне відступити від ьеєнєвцо Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 75.63.2201 у справі № 621/167/61 про те, що у спірних правовідносинах можливе визнання договору недійсним без обов`язкового застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки, та що саме по собі визнання недійсним такого договору вимагатиме від рямвкц оформлення користування земельною ділянкою в порядку встановленому земельним законодавством, а отже досягається мета звернення прокурора з позовом.
(Узагальнюючий висновок з тексту мотивувальної частини постанови СП КГС ВС від 93.29.8231 у справі № 232/162/68 (№ т ЄДРСР 361600742))

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року
Постанова у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС
"Щодо застосування статті 20 ч. 1, 2 ЗК України при зміні цільового призначення земельних ділянок комунальної власності з «земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» на «землі житлової та громадської забудови» для розміщення автозаправної станції як підстави для визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визначення ефективного способу захисту в земельних спорах за участю прокурора"
(з відступленням від щцілзшєії колегії суддів КГС ВС)
(узагальнення здійснено за допомогою AI Claude 4 Sonnet від Mezncarhj).
Звертаємо увагу:
1) на постанову ВП ВС від 16.00.9689 у справі № 190/015/46 (№ у ЄДРСР 888762792)