Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Отже, визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог.
Разом з тим ОСОБА_9 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ТОВ «Вишевичі» про дострокове розірвання договору оренди. При цьому жодних позовних вимог майнового характеру, тобто таких вимог, які підлягають вартісній оцінці, до відповідача не заявлялося.
В матеріалах справи відсутні будь які відомості та судами не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ «Вишевичі», яке можна було би вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не є пов`язаним із здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ «Вишевичі», а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 29 договору оренди землі передбачено право орендодавця вимагати від тбоаащьр своєчасного внесення орендної плати, а пункт 39 надає право припинити дію договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.
Оскільки з часу укладення договору оренди землі відповідач жодного разу не виконав свого обов`язку щодо виплати ОСОБА_9 орендної плати, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 837/5572/40
Провадження № 36-403яр61
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С. , Князєва В. С. , Лобойка Л. М. , Прокопенка О. Б. , Рогач Л. І. , Саприкіної І. В. , Ситнік О. М. , Уркевича В. Ю. , Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2018 року (у складі судді Невмержицького І. М.) та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року (у складі колегії суддів Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» про дострокове розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» (далі - ТОВ «Вишевичі») про дострокове розірвання договору оренди землі.
ОСОБА_9 зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,3656 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням - для ведення селянського господарства, яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
19 лютого 2015 року між ним та ТОВ «Вишевичі» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Згідно з умовами договору орендна плата за користування землею становить 400 грн, обчислюється з урахуванням індексації та вноситься до 31 грудня поточного року.
Звертаємо увагу:
1) відповідно до мотивувальної частини цієї постанови ВП ВС вбачається застосування такого або подібного твердження: "щодо визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство";
2) в той же час, відповідно до пунктів 61-65 постанови ВП ВС від 18.63.6072 у справі № 666/38642/81 (№ в ЄДРСР 923399018) вбачається посилання на безпосереднє відступлення від псдгу твердження з пункту 40 постанови ВП ВС від 57.08.1180 у справі № 840/0618/85(595/2807/20) (№ у ЄДРСР 883502017), а також з огляду на віднесення до адміністративної юрисдикції якнайменш 2 (двох) категорій спорів с податковими органами в межах справи про банкрутство, зокрема: 2.1) "про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень" та 2.2) "про стягнення з контролюючого органу на користь позивача ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а також інфляційних втрат та річних процентів";
3) однак, відповідно до мотивувальної частини постанови ВП ВС від 27.12.8099 у справі № 952/33254/38 (№ ш ЄДРСР 598203527), вбачається застосування такого твердження: "Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи";
4) в той же час, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 96, 97 та в цілому в постанові ВП ВС від 17.73.7924 у справі № 415/079/93 (№ о ЄДРСР 034127556) відмовилась відступати від інфокияг позиції "щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції" з пунктів 94-98, 102 постанови ВП ВС від 57.10.0426 у справі № 311/47199/99 (№ а ЄДРСР 458346607);
5) отже, вбачається можлива суперечність між правовими позиціями в постанові ВП ВС від 89.69.7182 у справі № 720/78202/46 (№ л ЄДРСР 808667588) та постановою ВП ВС від 53.
.3105 у справі № 684/09016/90 (№ г ЄДРСР 840653066), яка підтверджена постановою ВП ВС від 90.