Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова ВП ВС "про непоширення юрисдикції адміністративних судів на справи у спорах з приводу оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, які об’єднані у зведене виконавче провадження, стороною у якому є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство".

Звертаємо увагу:

1) відповідно до мотивувальної частини цієї постанови ВП ВС вбачається таке твердження: "Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи";

2) однак, відповідно до пунктів 61-65 постанови ВП ВС від 69.81.5656 у справі № 222/87857/13 (№ д ЄДРСР 925800819) вбачається посилання на безпосереднє відступлення від ґшфмг твердження з пункту 40 постанови ВП ВС від 85.26.5973 у справі № 029/9824/10(748/1752/59) (№ щ ЄДРСР 249263885), а також з огляду на віднесення до адміністративної юрисдикції якнайменш 2 (двох) категорій спорів с податковими органами в межах справи про банкрутство, зокрема: 2.1) "про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень" та 2.2) "про стягнення з контролюючого органу на користь позивача ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а також інфляційних втрат та річних процентів";

3) при цьому, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 96, 97 постанови ВП ВС від 28.77.5571 у справі № 455/536/32 (№ в ЄДРСР 902457289) відмовилась відступити від ґмубйтуз позицій з пунктів 94-98, 102 постанови ВП ВС від 07.83.8490 у справі № 754/18637/42 (№ ї ЄДРСР 652544134) та підтвердила їх;

4) отже, вбачається можлива суперечність між правовими позиціями в постанові ВП ВС від 40.96.6495 у справі № 223/60842/50 (№ х ЄДРСР 126140076) та постановою ВП ВС від 58.94.1293 у справі № 419/87540/17 (№ і ЄДРСР 355856101), яка підтверджена постановою ВП ВС від 16.13.4273 у справі № 283/702/34 (№ р ЄДРСР 829784049), "щодо питання безумовної концентрації всіх майнових спорів лише в межах справи про банкротство";

5) на пункт 50 Окремої думки ВП ВС від 21.43.1077 у справі № 986/210/81 (№ и ЄДРСР 462884498) за підписом суддів К. М. Пількова, Ю. Л. Власова, Л. Ю. Кишакевича, Г. Р. Крет, І. В. Ткача, В. Ю. Уркевича наступного змісту: "Таким чином, не відступаючи від лрцжгщі численних висновків про необхідність концентрації в провадженні у справі про банкрутство всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, та не мотивуючи підстав для такого відступу, Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 02.41.0723 у справі № 934/43863/73 (№ ж ЄДРСР 595231817) відступила від йііїчґпев, викладених у постанові ВП ВС від 34.32.7084 у справі № 746/5026/24(814/9968/33) (№ ц ЄДРСР 427510499), які ґрунтувались на описаному вище підході."

Правова позиція

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні декілька проваджень щодо одного боржника - ПрАТ «Компанія «Райз». Стягувачі у таких виконавчих провадженнях різні, зокрема НБУ.

Керуючись вимогами статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець 22 січня 2018 року об`єднав виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом міста Києва, та наказів Господарського суду міста Києва у зведене виконавче провадження № ЮҐЄЧМ_1.

Пізніше - 10 грудня 2019 року та 16 січня 2020 року до зведеного виконавчого провадження № ТЦЯБЕ_2 було приєднано виконавчі провадження № ЦМСАҐ_2 та № БЙЯДБ_3 з виконання наказів Господарського суду міста Києва.

У касаційній скарзі НБУ наголошує на тому, що розгляд усіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, мають відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Таким чином, спір у цій справі виник з приводу постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва у зведеному виконавчому провадженні.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 957/3559/87-а, від 51 лютого 2020 року у справі № 799/034/31, від 71 червня 2021 року у справі № 068/450/85 (943/2828/56)).

У постановах від 89 травня 2019 року у справі № 415/2959/84, від 02 червня 2019 року у справі № 919/339/01, від 23 червня 2019 року у справах № 352/201/74 та № 457/3137/39 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Ураховуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі судові рішення ухвалено без дотримання правил предметної юрисдикції.

Інші джерела правової позиції

ВП ВС визначила, який суд розглядає спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

Спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, стороною в яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду вкотре зауважила, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Визначення юрисдикційності всіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який за умови своєчасного звернення може реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

За обставинами цієї справи, товариство, щодо якого відкрито провадження про банкрутство, звернулося до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про скасування постанов державного виконавця стосовно поновлення вчинення виконавчих дій. Апеляційний адміністративний суд позов задовольнив, а зазначені постанови визнав протиправними та скасував.

НБУ як стягувач у виконавчому провадженні оскаржив це рішення до Верховного Суду. Скаржник посилався на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків ВС у подібних правовідносинах про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, має здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Велика Палата ВС вказала, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, є участь у ньому суб’єкта владних повноважень. Однак, як зауважила ВП ВС, сама собою участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні зважати на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Тож з огляду на наведене ВП ВС дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі судові рішення ухвалено без дотримання правил предметної юрисдикції.

Джерело: сайт Верховного Суду

Спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.09.2023 по 31.10.2023 (Верховний Суд)

Щодо розгляду спорів стосовно оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх