Дата реєстрації в системі: 25.01.2020 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.

Звертаємо увагу:

1) відповідно до мотивувальної частини цієї постанови ВП ВС вбачається застосування такого або подібного твердження: "щодо визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство";

2) в той же час, відповідно до пунктів 61-65 постанови ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564) вбачається посилання на безпосереднє відступлення від цього твердження з пункту 40 постанови ВП ВС від 21.09.2021 у справі № XXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 100359355), а також з огляду на віднесення до адміністративної юрисдикції якнайменш 2 (двох) категорій спорів с податковими органами в межах справи про банкрутство, зокрема: 2.1) "про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень" та 2.2) "про стягнення з контролюючого органу на користь позивача ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а також інфляційних втрат та річних процентів";

3) однак, відповідно до мотивувальної частини постанови ВП ВС від 31.08.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 113396910), вбачається застосування такого твердження: "Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи";

4) в той же час, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 96, 97 та в цілому в постанові ВП ВС від 01.11.2023 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 114904850) відмовилась відступати від правової позиції "щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції" з пунктів 94-98, 102 постанови ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564);

5) отже, вбачається можлива суперечність між правовими позиціями в постанові ВП ВС від 31.08.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 113396910) та постановою ВП ВС від 13.04.2023 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110743564), яка підтверджена постановою ВП ВС від 01.11.2023 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 114904850), "щодо питання безумовної концентрації всіх майнових спорів лише в межах справи про банкротство".

Правова позиція

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в ліквідаційній процедурі у шосту чергу. Такі кредитори не беруть участі в представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті кредиторів).

Отже, визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог та дотримання прав боржника щодо визначення обсягу кредиторської заборгованості та черговості її погашення.

Тобто, на час вирішення питання про можливість подальшого розгляду справи у порядку цивільного судочинства діяло правило, за яким указаний спір з відповідачем, щодо якого порушено справу про банкрутство, підлягав розгляду в порядку господарського судочинства.

У чинних на той час ЦПК України, ГПК України, Законі № XXXXXXX не було врегульовано порядку дій суду іншої (не господарської) юрисдикції, у провадженні якого перебувала справа за позовом до відповідача, щодо якого порушена справа про банкрутство господарським судом, у випадку, якщо відповідно до статей 17, 19 Закону № XXXXXXX на такі вимоги не поширювалася дія мораторію.

Єдиним можливим рішенням у такому випадку було закриття провадження у справі та роз`яснення позивачу його права звернутися з відповідною вимогою до господарського суду, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство відповідача.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх