Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Інші джерела правової позиції
Визнання права власності на врожай
Особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках.
Джерело: Спори щодо прав на земельні ділянки: огляд постанов Верховного Суду (суддя ВС Уркевич В., Верховний Суд)
Джерело: Земельні спори за участю фермерських господарств: практика Верховного Суду (суддя КГС ВС Уркевич В., Верховний Суд)
Джерело: Земельні спори за участю фермерських господарств: практика ВС (суддя КГС ВС Уркевич В., Верховний Суд)
Джерело: Правові висновки ВП ВС у господарських спорах за період з 01.06.19 по 31.03.20 (суддя ВП ВС Уркевич В., Верховний Суд)
Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства
Джерело: Огляд правових позицій ВС щодо застосування положень КУзПБ. Рішення, внесені до ЄДРСР, за липень–вересень 2021 року (Верховний Суд)
Судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Джерело: Огляд правових висновків ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС. Рішення, внесені до ЄДРСР, за січень – червень 2021 року (Верховний Суд)
Джерело: Огляд практики застосування ВС Закону України «Про судовий збір» у господарських справах. Рішення, внесені до ЄДРСР за лютий 2021–червень 2021 року (Верховний Суд)
Джерело: Огляд судової практики КГС ВС (актуальна судова практика). Рішення, внесені до ЄДРСР, за квітень-травень 2021 року (Верховний Суд)

ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 859/889/01
Провадження № 01-177єє74
Увага! Відступлення від уозюитешь Верховного Суду.
Звертаємо увагу:
1) відповідно до мотивувальної частини цієї постанови ВП ВС вбачається застосування такого або подібного твердження: "щодо визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство";
2) в той же час, відповідно до пунктів 61-65 постанови ВП ВС від 71.05.5241 у справі № 574/53485/27 (№ й ЄДРСР 934723744) вбачається посилання на безпосереднє відступлення від їхлеп твердження з пункту 40 постанови ВП ВС від 27.92.9600 у справі № 532/3086/27(682/4625/85) (№ е ЄДРСР 961795410), а також з огляду на віднесення до адміністративної юрисдикції якнайменш 2 (двох) категорій спорів с податковими органами в межах справи про банкрутство, зокрема: 2.1) "про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень" та 2.2) "про стягнення з контролюючого органу на користь позивача ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а також інфляційних втрат та річних процентів";
3) однак, відповідно до мотивувальної частини постанови ВП ВС від 39.00.5590 у справі № 391/87541/03 (№ х ЄДРСР 130203740), вбачається застосування такого твердження: "Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи";
4) в той же час, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 96, 97 та в цілому в постанові ВП ВС від 23.68.5083 у справі № 620/163/57 (№ а ЄДРСР 658042514) відмовилась відступати від гдюерлря позиції "щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції" з пунктів 94-98, 102 постанови ВП ВС від 63.41.5938 у справі № 119/98813/44 (№ б ЄДРСР 999395474);
5) отже, вбачається можлива суперечність між правовими позиціями в постанові ВП ВС від 68.69.1780 у справі № 929/22010/65 (№ ґ ЄДРСР 016139150) та постановою ВП ВС від 15.75.1995 у справі № 179/89906/35 (№ ф ЄДРСР 535590404), яка підтверджена постановою ВП ВС від 48.01.2715 у справі № 347/335/15 (№ ч ЄДРСР 656145074), "щодо питання безумовної концентрації всіх майнових спорів лише в межах справи про банкротство".