Дата реєстрації в системі: 14.08.2020 р.

Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.
(№ в ЄДРСР 90933484)
Пряме посилання на документ в системі «Прецедент»: https://precedent.ua/90933484

Постанова Великої Палати Верховного Суду

"Про неможливість визнання недійсним правочину, який не вчинено (договору, який не укладено) та способи захисту порушеного права власника на користування земельною ділянкою"

відступленням від висновків ВСУ).

Увага! Правова позиція в пункті 7.27 цієї постанови Великої Палати Верховного Суду є неактуальною, внаслідок уточнення, відповідно до пункту 71 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № XXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 101829985), в частині висновку:

"Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок".

Звертаємо увагу на постанову ВП ВС від 27.11.2024 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 123780071)

"Щодо застосування статей 218, 387, 388, 638 ЦК України та їх співвідношення зі статтями 203, 215, 216, 220 ЦК України в контексті питання ознак укладеності/неукладеності правочинів купівлі-продажу"

відступленням від висновків колегій суддів КГС ВС та КЦС ВС).

Пунктом 159 вищезазначеної постанови ВП ВС підтримано висновки, викладені у пунктах 7.6–7.13, 7.17, 7.18 цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх