Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 335 ГПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієвої, реальної можливості надати суду свої докази та аргументи, як цього вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право. Тому стаття 335 ГПК України підлягає застосуванню лише за відсутності спору про право.

Джерело: Огляд практики застосування ВС ЗУ "Про виконавче провадження" у господарських справах. Рішення, внесені до ЄДРСР за червень – грудень 2020 року (Верховний Суд)

Державний або приватний виконавець під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, може звернутися із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у порядку, передбаченому статтею 335 ГПК України, виключно за відсутності спору про право. У такому разі поданння розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від бсш’нофуфпі складу боржника та інших співвласників.

За наявності спору про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими співвласниками, стаття 335 ГПК України не застосовується, державний або приватний виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) у порядку позовного провадження. Юрисдикційність такого спору визначається з огляду на суб’єктний склад співвласників спірного майна, а участь у справі виконавця та стягувача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не впливає на визначення юрисдикційності спору.

Джерело: Зведений дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.01.2018 по 31.12.2020.