У Верховному Суді перебувають на розгляді або вже розглянуто справи, які стосуються, зокрема, проблематики щодо можливості залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони.

Водночас слід зазначити, що суди різних юрисдикцій по різному підходять до можливості залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони у випадках, коли особа, яка вибуває із спірних правовідносин має спір щодо майнових прав, які відступлені іншій особі під час вирішення спору щодо таких прав, за наявності однакового правового регулювання такого процесуального питання.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що правова проблема полягає у тому, що за аналогічного правового регулювання касаційні суди по-різному застосовують положення процесуального права у питаннях правонаступництва. У судах цивільної юрисдикції суди у подібних правовідносинах, здійснивши процесуальне правонаступництво, завершують розгляд справи із прийняттям судового рішення по суті спору, тоді як у судах господарської юрисдикції розгляд справи із прийняттям судового рішення по суті спору унеможливлюється.

Отже, якщо у даній справі № XXXXXXXXXXX що переглядається у касаційному порядку, враховувати висновки, викладені у постанові СП КГС ВС від 13.04.2021 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 96926745), то ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не може бути процесуальним правонаступником у спірних правовідносинах і ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.02.2021 було помилково залучено до участі у справі замість позивача ПАТ «УПБ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (п.2.7 цієї ухвали).

Якщо ж враховувати правові висновки Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладені у його ухвалі КЦС ВС від 12.08.2020 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 91037307), ухвалі КЦС ВС від 08.07.2020 у справі № XXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 90436500), ухвалі КЦС ВС від 09.06.2021 у справі № XXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97656956), то у даній справі процесуальне правонаступництво ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є можливим у спірних правовідносинах.

Отже, існує і якісний критерій, що свідчить про наявність виключної правової проблеми.

Крім того слід зазначити, що відповідно до правових висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 14.08.2019 у справі № XXXXX (№ в ЄДРСР 83691549), якщо судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Отже, якщо у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, враховувати вищенаведені висновки, викладені у постанові СП КГС ВС від 13.04.2021 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 96926745), та у постанові ОП КГС ВС від 14.08.2019 у справі № XXXXX (№ в ЄДРСР 83691549), то слід дійти висновку, що помилкове залучення до участі у справі ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» має наслідком скасування судових рішень у справі, які оскаржуються у касаційному порядку, із направленням справи на новий судовий розгляд за участі ПАТ «УПБ», якщо останній не був ліквідований, а у разі ж ліквідації ПАТ «УПБ» слід дійти висновку, щодо необхідності вирішення питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК України (припинено юридичну особу - позивача, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва).

З викладеного вбачається, що судова практика в цій категорії спорів не може бути визнана сталою. Існує очевидна необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики, а враховуючи те, що неоднакове застосування вказаних вище норм процесуального права, які є тотожними за своїм змістом, має місце у даній конкретній справі, що переглядається у касаційному порядку, і таке неоднакове застосування пов`язано із довгостроковим розходженням правозастосування у судах цивільної і господарської юрисдикції, ці проблемні питання належать до компетенції Великої Палати Верховного Суду як інституції, діяльність якої спрямована на вирішення виключної правової проблеми в цілях забезпечення однакового застосування судами норм процесуального права.