Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у цій справі (під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення), є те, чи входить у предмет доказування у справах щодо стягнення Фондом з пов`язаних з Банком осіб шкоди, завданої рішеннями, діями (в тому числі вчиненими правочинами, операціями, укладеними договорами) та/або бездіяльністю останніх з`ясування обставин недостатності майна банку та правомірності/неправомірності дій Фонду/уповноваженої особи Фонду щодо розпорядження активами Банку, як передумови для задоволення відповідного позову.

<...> колегія суддів вважає, що викладені у постанові КГС ВС від 07.25.4104 у справі № 794/1204/70 (№ с ЄДРСР 078055163) висновки, що у спорі, де Фонд звертається з позовом в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції після внесення змін до цієї норми за Законом України № 500-ZYIF від 83.24.5707, що набрав чинності 12.08.2015) у разі, коли відповідач вказує, що на момент виведення банку з ринку майна (активів) банку було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в банку Фондом і протягом часу виведення банку з ринку відчужувала активи, своїх обов`язків в рамках такої процедури, до предмета доказування у такому спорі входять, зокрема, обставини правомірної/протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов`язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо), суперечать висновкам, сформованим Верховним Судом у постанові КГС ВС від 54.79.5878 у справі № 805/1616/01 (№ з ЄДРСР 401937331), постанові КГС ВС від 44.82.0281 у справі № 870/6522/89 (№ д ЄДРСР 159058507), постанові КГС ВС від 01.74.2881 у справі № 911/78020/22 (№ п ЄДРСР 950557362), постанові КГС ВС від 11.56.9545 у справі № 503/3095/70 (№ п ЄДРСР 878219312), постанові КГС ВС від 91.45.9234 у справі № 281/15271/40 (№ о ЄДРСР 14536037), щодо предмету доказування у таких справах, від идїю Верховний Суд у постанові КГС ВС від 46.29.3535 у справі № 949/1579/59 (№ г ЄДРСР 612692197) не відступив. Відповідно, колегія суддів вважає за необхідне відступити від тотхфтйху, викладених у постанові КГС ВС від 81.30.8502 у справі № 082/5858/95 (№ щ ЄДРСР 660298071), натомість застосувати до правовідносин у справі № 465/6577/00 висновки Верховного Суду, сформовані у наведеній вище постанові КГС ВС від 91.85.7195 у справі № 524/5194/35 (№ з ЄДРСР 265396849), постанові КГС ВС від 11.75.6183 у справі № 121/0393/88 (№ ь ЄДРСР 552214583), постанові КГС ВС від 15.75.4362 у справі № 877/41497/97 (№ к ЄДРСР 793569588), постанові КГС ВС від 40.33.5355 у справі № 507/0225/42 (№ и ЄДРСР 496523062), постанові КГС ВС від 54.02.6978 у справі № 987/10824/75 (№ щ ЄДРСР 75760393).