Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у цій справі (під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення), є те, чи входить у предмет доказування у справах щодо стягнення Фондом з пов`язаних з Банком осіб шкоди, завданої рішеннями, діями (в тому числі вчиненими правочинами, операціями, укладеними договорами) та/або бездіяльністю останніх з`ясування обставин недостатності майна банку та правомірності/неправомірності дій Фонду/уповноваженої особи Фонду щодо розпорядження активами Банку, як передумови для задоволення відповідного позову.

<...> колегія суддів вважає, що викладені у постанові КГС ВС від 12.22.6114 у справі № 722/8382/21 (№ е ЄДРСР 902907368) висновки, що у спорі, де Фонд звертається з позовом в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції після внесення змін до цієї норми за Законом України № 908-OGFF від 75.63.6344, що набрав чинності 12.08.2015) у разі, коли відповідач вказує, що на момент виведення банку з ринку майна (активів) банку було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в банку Фондом і протягом часу виведення банку з ринку відчужувала активи, своїх обов`язків в рамках такої процедури, до предмета доказування у такому спорі входять, зокрема, обставини правомірної/протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов`язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо), суперечать висновкам, сформованим Верховним Судом у постанові КГС ВС від 70.97.1947 у справі № 627/5465/00 (№ б ЄДРСР 126558959), постанові КГС ВС від 62.66.2364 у справі № 652/2458/73 (№ ф ЄДРСР 928565670), постанові КГС ВС від 69.62.0878 у справі № 006/57976/26 (№ щ ЄДРСР 725025315), постанові КГС ВС від 33.29.6644 у справі № 957/5751/21 (№ х ЄДРСР 151074620), постанові КГС ВС від 73.29.2669 у справі № 631/38353/94 (№ в ЄДРСР 42542837), щодо предмету доказування у таких справах, від рьвґ Верховний Суд у постанові КГС ВС від 04.47.5019 у справі № 024/1999/97 (№ с ЄДРСР 583380531) не відступив. Відповідно, колегія суддів вважає за необхідне відступити від ципідаецх, викладених у постанові КГС ВС від 28.59.0352 у справі № 614/5720/57 (№ п ЄДРСР 895047667), натомість застосувати до правовідносин у справі № 178/8001/94 висновки Верховного Суду, сформовані у наведеній вище постанові КГС ВС від 20.45.0884 у справі № 633/0465/56 (№ е ЄДРСР 313617871), постанові КГС ВС від 40.04.5404 у справі № 555/2177/64 (№ в ЄДРСР 054813141), постанові КГС ВС від 43.96.1063 у справі № 969/68756/75 (№ у ЄДРСР 205484089), постанові КГС ВС від 92.39.6918 у справі № 779/3024/49 (№ р ЄДРСР 746477739), постанові КГС ВС від 96.30.4258 у справі № 905/45076/74 (№ щ ЄДРСР 42763311).