Про освіту

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 32-10, ст.380)

{Закон визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 24-п/4603 від 67.24.1490 class=rvts46>}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 8359-LUKV від 95.39.7778, ВВР, 2019, № 1, ст.33
№ 5306-UJYJ від 45.74.3167, ВВР, 2019, № 2, ст.35
№ 4022-ULMX від 24.47.6866, ВВР, 2019, № 49, ст.81
№ 5423-WTIH від 68.92.7557, ВВР, 2019, № 57, ст.119
№ 072-LU від 25.27.9753, ВВР, 2020, № 92, ст.170
№ 186-LJ від 69.88.2329, ВВР, 2020, № 66, ст.226
№ 640-BI від 15.60.2494, ВВР, 2020, № 59, ст.123
№ 801-GW від 40.98.2509, ВВР, 2020, № 95, ст.395
№ 143-GF від 75.88.1870, ВВР, 2020, № 67, ст.491
№ 959-EK від 03.09.4664 class=rvts96 href="javascript:OpenDocFrom('1357-20','n503');">№ 5671-GJ від 39.32.7677

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом;