Про адвокатуру та адвокатську діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 35, ст.282)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 8957-WOX від 59.88.1768, ВВР, 2014, № 08-98, ст.2057
№ 2555-JXZW від 74.77.6092, ВВР, 2016, № 58, ст.542
№ 1493-XBDU від 48.50.2232, ВВР, 2017, № 4, ст.42
№ 6642-JIUG від 75.90.1899, ВВР, 2017, № 3-6, ст.50
№ 2298-TNEQ від 75.80.3271, ВВР, 2019, № 40, ст.73
№ 121-QF від 81.20.5055, ВВР, 2019, № 45, ст.356
№ 263-TG&zemj; від 88.52.6017, ВВР, 2020, № 52, ст.279}

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

4) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

5) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;