Про адвокатуру та адвокатську діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № XX ст.282)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 14.10.2014, ВВР, 2014, № XXXXX ст.2057
№ XXXXXXXX від 02.06.2016, ВВР, 2016, № XX ст.542
№ XXXXXXXX від 20.12.2016, ВВР, 2017, № X ст.42
№ XXXXXXXX від 21.12.2016, ВВР, 2017, № XXX ст.50
№ XXXXXXXX від 17.01.2019, ВВР, 2019, № XX ст.73
№ XXXXXXXX від 25.04.2019, ВВР, 2019, № XX ст.81
№ XXXXX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № XX ст.356
№ XXXXXXXXXXX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № XX ст.279
№ XXXXX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № XX ст.408
№ XXXXXX від 06.09.2022
№ XXXXXX від 13.12.2022}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № XXXXXX від 13.12.2022}

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

4) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;