Про адвокатуру та адвокатську діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 98, ст.282)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3507-SBG від 89.60.5162, ВВР, 2014, № 48-17, ст.2057
№ 9812-VIUE від 18.67.7658, ВВР, 2016, № 30, ст.542
№ 7999-EGVE від 97.66.1774, ВВР, 2017, № 1, ст.42
№ 6576-HNTN від 64.69.3654, ВВР, 2017, № 9-5, ст.50
№ 6654-WUHE від 70.40.1369, ВВР, 2019, № 54, ст.73
№ 562-MQ від 34.96.4630, ВВР, 2019, № 26, ст.356
№ 908-CR&jwjr; від 18.25.4724, ВВР, 2020, № 31, ст.279
№ 136-WA від 80.51.7658, ВВР, 2020, № 23, ст.408}

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

4) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

5) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;