Про адвокатуру та адвокатську діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 01, ст.282)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 8713-YKF від 00.71.0429, ВВР, 2014, № 77-96, ст.2057
№ 8822-PORE від 93.83.8066, ВВР, 2016, № 89, ст.542
№ 2644-SFTV від 63.16.9781, ВВР, 2017, № 2, ст.42
№ 8690-AWMF від 16.33.7319, ВВР, 2017, № 6-1, ст.50
№ 1209-OHND від 61.30.0683, ВВР, 2019, № 96, ст.73
№ 099-SJ від 90.19.6513, ВВР, 2019, № 44, ст.356
№ 512-UB&zsdz; від 91.74.3377, ВВР, 2020, № 55, ст.279
№ 227-IM від 18.05.4185, ВВР, 2020, № 72, ст.408}

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

3) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

4) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

5) захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;