(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № XXXX № XXXXX № XX ст.88)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXX від 05.07.2012, ВВР, 2013, № XX ст.282
№ XXXXXX від 18.04.2013, ВВР, 2014, № XX ст.131
№ XXXXXX від 23.05.2013, ВВР, 2014, № XX ст.183
№ XXXXXX від 04.07.2013, ВВР, 2014, № XXXXX ст.712
№ XXXXXX від 16.01.2014, ВВР, 2014, № XX ст.801 - втратив чинність на підставі Закону № XXXXXX від 28.01.2014
№ XXXXXX від 16.01.2014, ВВР, 2014, № XX ст.805 - втратив чинність на підставі Закону № XXXXXX від 28.01.2014
№ XXXXXX від 21.02.2014, ВВР, 2014, № XX ст.188
№ XXXXXX від 23.02.2014, ВВР, 2014, № XX ст.593
№ XXXXXXX від 15.04.2014, ВВР, 2014, № XX ст.892
№ XXXXXXX від 06.05.2014, ВВР, 2014, № XX ст.902
№ XXXXXXX від 13.05.2014, ВВР, 2014, № XX ст.937
№ XXXXXXX від 12.08.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2008
№ XXXXXXX від 07.10.2014, ВВР, 2014, № XX ст.2046}

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії

Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

1) близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;