Колегія суддів вважає, що висновки, наведені у зазначених постановах Верховного Суду, які фактично унеможливлюють прийняття судами в якості доказів роздруківок електронного листування, суперечить як чинному законодавству, так і не відповідає вже усталеній практиці переписки (з використанням як правило електронної пошти, месенджерів та інших електронних засобів).

Поняття електронного доказу є значно ширшим за поняття електронного документу. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (статті 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг"). Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.

Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом. Тому закон не вимагає наявності електронного підпису на електронних доказах.

Також ст.96 ГПК розрізняє електронні копії електронного доказу, стосовно яких закон містить пряму вимогу щодо засвідчення їх електронним підписом (який, в силу вимог ч.2 ст.96 ГПК прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги"), а також паперові копії, які, як зазначено в ч.3 ст.96 ГПК, посвідчуються "в порядку, передбаченому законом".

Закон не містить прямої вимоги щодо засвідчення паперових копій електронних доказів. Тому по аналогії мають бути застосовані положення ГПК щодо засвідчення копій письмових доказів відповідно до ст.91 ГПК.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що подані стороною до суду роздруківки повинні бути розглянуті та оцінені судом відповідно до ст.86 ГПК, в тому числі у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно відступити від правової позиції, викладеної у постанові КГС ВС від 28.06.2022 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105011800), постанові КЦС ВС від 07.07.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 98298873), постанові КЦС ВС від 25.06.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97966695), постанові КГС ВС від 15.04.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 96309319), постанові КГС ВС від 16.03.2020 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88244984), постанові КГС ВС від 28.12.2019 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 86717260), постанові КЦС ВС від 30.10.2019 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 85646722), постанові КГС ВС від 24.09.2019 по справі № 922/1151/18 (№ в ЄДРСР 84515934), постанові КГС ВС від 11.06.2019 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 82426143) про те, що зазначені роздруківки не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази.