У справі, що розглядається, профспілкова організація звернулася до адміністративного суду із позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування (засновника закладу освіти) про перепрофілювання (зміну типу) та назви закладу загальної середньої освіти.

Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № XXXXXXXX (№ в ЄДРСР 91855196) за позовом ОСОБА_2 та ще 29 осіб до Тячівської районної ради Закарпатської області, третя особа - відділ охорони здоров`я Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про визнання протиправним та нечинним рішення Тячівської районної ради Закарпатської області від 29 листопада 2018 року № XX «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації».

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

«Велика Палата Верховного Суду вважає, що Тячівська районна рада у спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка»), а тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності Закладу.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 90021609) за позовом про визнання протиправним і скасування рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи. Визначаючи юрисдикцію спору у цій справі Велика Палата Верховного Суду, зазначила, зокрема, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Також, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № XXXXXXXX (№ в ЄДРСР 85412893) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

Отже, ураховуючи суть спору та суб`єктний склад спірних правовідносин у справі № XXXXXXXX (№ в ЄДРСР 91855196), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Поряд із цим у постановах від 12 лютого 2020 року у справах № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 87951340) та № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88265305) за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що рішення обласної ради щодо припинення комунального закладу «Львівський обласний центр здоров`я» та комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр» шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачки як члена територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, тому позивачка скористалася своїм правом, визначеним статтею 59 Закону № XXXXXXXXX на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, існують розбіжності у висновках, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.

З огляду на викладене з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми права, ураховуючи, що висновки, викладені в постановах від 12 лютого 2020 року у справах № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 87951340) та № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88265305), містять розбіжності з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 90021609) щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне від висновків, викладених у постанові ВП ВС від 12.02.2020 по справі № 1340/5441/18 (№ в ЄДРСР 87951340) та постанові ВП ВС від 12.02.2020 по справі № 813/1368/18 (№ в ЄДРСР 88265305), вказавши, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.»

Отже, висновок викладений у цій постанові про те, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства, фактично може бути застосований і у розглядуваній справі, оскільки у цій справі спір також виник щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування - засновника закладу освіти (комунальної установи), про реорганізацію цього закладу освіти.

Проте колегія суддів у справі, що розглядається, не може погодитися із таким правовим висновком з огляду на таке.